23 липня 1981 року на честь піонера авіації та офіцера військово-повітряних сил Вольфганга фон Гронау (1893-1977) була названа вулиця в районі Ербенхайм у Вісбадені біля місцевого аеродрому.

Вольфганг фон Гронау народився в Берліні 25 лютого 1893 року в родині генерала артилерії Ганса фон Гронау. Він виріс у Східній Пруссії і відвідував гімназію. У 1911 році він став кадетом військово-морського училища в Кілі. Під час Першої світової війни фон Гронау служив лейтенантом і першим лейтенантом на різних військових кораблях.

З 1915 року фон Гронау служив морським авіатором на різних штабних і фронтових посадах. Через рік його перевели до Варнемюнде консультантом комісії з випробування та приймання гідролітаків. Тут фон Гронау випробував гіроскоп, що поклало початок приладовому польоту. Після закінчення Першої світової війни фон Гронау залишив військову службу у званні капітан-лейтенанта.
У післявоєнний період фон Гронау керував своїм маєтком Шенвельдхен поблизу Гільгенбурга у Східній Пруссії. Очевидно, що фон Гронау займався політикою лише короткий час. З 1923 по 1925 рік він був членом ветеранської організації "Stahlhelm - Bund der Frontsoldaten".

У 1926 році фон Гронау взяв участь у "1-му німецькому змаганні з морських польотів" у Варнемюнде, в якому виграв. На початку листопада 1926 року він встановив світовий рекорд на поплавковому літаку Heinkel 5. Менш ніж через місяць він став керівником навчання та членом правління новоствореної Німецької комерційної льотної школи у Варнемюнде.

З 1929 року Вольфганг фон Гронау здобув міжнародну славу як піонер польотів. Того ж року він перелетів з Німеччини до Ісландії за один день, що на той час було надзвичайним льотним подвигом. 18 серпня 1930 року фон Гронау на гідролітаку Dornier Wal перелетів із Зільта через Ісландію, Гренландію та Лабрадор до Нью-Йорка. Це був перший переліт через Атлантику на літаючому човні. У Нью-Йорку фон Гронау був прийнятий президентом США Гувером у Білому домі.

У 1932 році Вольфганг фон Гронау досліджував так званий північний маршрут на літаку. Він пролетів над внутрішніми льодами Гренландії і відкрив новий гірський хребет. Данський уряд згодом назвав цей гірський хребет Гронау Нунатаккер. Його політ завершився в Чикаго. Того ж року Вольфганг фон Гронау вирушив у навколосвітній переліт, який став вершиною його льотної кар'єри. На літаку Dornier Wal він перелетів із Зільта через Атлантику, Американський та Азійський континенти з численними пересадками, перш ніж повернутися до Європи. 9 листопада 1932 року фон Гронау досяг заводу Дорньє на Боденському озері. Потім він повернувся до Ліста, де отримав звання почесного громадянина. Загалом він налітав понад 44 000 кілометрів.

Після захоплення влади націонал-соціалістами цивільна авіація була модернізована під керівництвом новопризначеного рейхсміністра авіації Германа Герінга. Вольфганг фон Гронау був призначений до новоствореного відомства і відповідав за всю програму підготовки морських пілотів до 1934 року. Фон Гронау вступив до НСДАП 1 травня 1933 року. З 1934 по 1938 рік він був головою Аероклубу Німеччини та віце-президентом Міжнародної федерації повітроплавання.
Коли в 1936 році були засновані німецькі військово-повітряні сили, фон Гронау став офіцером запасу збройних сил і кілька разів отримував підвищення в цьому статусі. 1 січня 1939 року фон Гронау був поновлений на службі і спочатку призначений до навчальної ескадрильї у званні підполковника. Незадовго до початку Другої світової війни фон Гронау був призначений аташе військово-повітряних сил при німецькому посольстві в Токіо. У червні 1939 року він також став аташе військово-повітряних сил японської маріонеткової держави Маньчжоу-Го в Маньчжурії. Як військовий аташе, він мав отримати чітке уявлення та оцінку армії держави, що приймала його. З цією метою він повинен був розвивати довірчі відносини з відповідними органами влади, а також товариські та товариські відносини з певними групами населення. Крім того, військові аташе мали брати участь у навчаннях, відвідувати військові об'єкти, стежити за спеціальною літературою та пресою. Вони повинні були звітувати про свої спостереження.

На своїй посаді в Японії фон Гронау отримав подальше просування по службі. Наприкінці війни він мав звання генерал-майора Д. Р. і був неодноразово нагороджений. Після капітуляції Німеччини фон Гронау був інтернований, а після капітуляції Японії потрапив у полон до американців. Звідти він повернувся до Німеччини у 1947 році.

У післявоєнний період він працював представником північноамериканського авіаційного заводу і присвятив себе сільському господарству на своїй фермі на озері Шімзее. У 1955 році Вольфганг фон Гронау написав автобіографію про свій досвід піонера авіації та аташе військово-повітряних сил під назвою "Weltflieger". Гронау вже публікував спогади про подорожі у 1930-х роках. У книзі 1955 року він, зокрема, описав свій навколосвітній переліт у 1932 році.

Він помер 17 березня 1977 року у Фрасдорфі. На честь Вольфганга фон Гронау названі вулиці в різних містах. У місті Ліст на острові Зільт, де фон Гронау є почесним громадянином, йому було споруджено почесну могилу.

З огляду на його членство в НСДАП, а до 1933 року - у націоналістичному угрупованні "Stahlhelm - Bund der Frontsoldaten", а також на посаду військово-дипломатичного аташе ВПС, яку він обіймав у Японії, найближчому союзнику Німецького Рейху, Історична експертна комісія, призначена рішенням міської ради у 2020 році для перегляду назв вулиць, будинків і споруд, названих на честь осіб у столиці землі Вісбадені, рекомендувала контекстуалізувати вулицю Гронауштрасе.