Німеччина та Франція перебували у стані війни з 3 вересня 1939 року. Однак, всупереч очікуванням, військового обміну ударами не відбулося. Бойові дії розпочалися лише 10 травня 1940 року, спровоковані німецьким наступом в Арденнах. За кілька днів французькі війська були розгромлені. Налякане цивільне населення тікало на південь перед наступаючими німцями, і уряд вчинив так само. Він залишив Париж і розмістився спочатку в Бордо, а потім у курортному містечку Віші (звідси й назва "уряд Віші").

Крім того, 16 червня 1940 року було призначено нового главу уряду, "переможця Вердена", маршала Філіпа Петена (1856-1951), який користувався загальною популярністю і захопленням у Франції. Його завданням було забезпечити, щоб Франція залишалася суверенною державою. Однак цього можна було досягти лише за умови припинення воєнних дій з Німеччиною без капітуляції Франції.

З цієї причини французький уряд поцікавився німецькими умовами перемир'я. Після того, як стало зрозуміло, що Рейх готовий утриматися від призначення німецького адміністратора для Франції, що було дуже важливою передумовою для підписання перемир'я французами, 22 червня 1940 року на галявині Ретонд, поблизу невеликого містечка Комп'єн, Вільгельм Кейтель (1882-1946), голова верховного командування Вермахту, і французький генерал Шарль Гантцигер (1880-1941) підписали договір.

Стаття 22 містила наступний пасаж: "Виконання Договору про перемир'я регулюється і контролюється Німецькою комісією з перемир'я, яка здійснює свою діяльність відповідно до інструкцій німецького верховного командування". Це означало, що мав бути створений спеціальний "військовий орган", завданням якого було роз'яснення всіх питань, пов'язаних з перемир'ям, будь то військового, політичного чи економічного характеру.

Після того, як 25 червня 1940 року договір про перемир'я набув чинності, була створена Німецька комісія з перемир'я (DWStK), яка базувалася у Вісбадені і приступила до виконання своїх обов'язків 30 червня 1940 року. Французька делегація, Французька делегація при Німецькій комісії з перемир'я (Délégation Française auprès de la Commission Allemande d'Armistice, DFCAA), була призначена до складу DWStK. Вона відповідала за отримання інструкцій Німецької комісії з перемир'я та передачу їх французькому уряду, який мав забезпечити їх виконання. З іншого боку, DFCAA слугував контактним пунктом для керівництва "Французької держави", як офіційно називали "Вішістську Францію", щоб донести французькі побажання та вимоги до німців. Члени DFCAA проживали в готелі "Роза" у Вісбадені, в той час як члени Німецької комісії з перемир'я в основному розміщувалися в готелях "Vier Jahreszeiten" і "Nassauer Hof". Засідання комісії також проходили в бальному залі Нассауер Хоф.

До складу DWStK входили військовослужбовці (офіцери, унтер-офіцери та рядовий склад), державні службовці та цивільні працівники, які насолоджувалися нічним життям Вісбадена, за умови, що його не порушували сигнали повітряної тривоги. Вони часто відвідували місцеві ресторани, наприклад, кафе "Мальданер" або корчму "Кьолер" у Зонненберзі, а також регулярно виїжджали компаніями на прогулянки в околиці, наприклад, до Райнгау або Франкфурта-на-Майні.

DWStK, який існував як відносно великий орган у Вісбадені до 1944 року, коли його скоротили до 15 осіб і перевели до Вільсбібурга в Нижній Баварії, спочатку очолював генерал Карл Генріх фон Штюльпнагель (1886-1944), якого в лютому 1941 року змінив генерал Оскар Фогль (1881-1954), який залишався на посаді до вересня 1944 року. З французького боку цих двох німецьких генералів змінили генерали Шарль Гунцігер, Жан Луї Гумберт (1895-1975), Поль Дойєн (1881-1974), Етьєн Поль Бейне (1883-1969) і Луї Берар (1886-1968).