Айбах, Людвіг Вільгельм

Протестантський пастор

народився: 23.12.1810 в Діці

помер: 06.11.1868 у Вісбадені

Айбах вивчав протестантське богослов'я в Бонні, а в 1830 році був прийнятий до проповідницької семінарії в Герборні. Після складання богословського іспиту в 1831 році він викладав у латинській школі свого батька в Дізі, а в 1835 році став пастором в Ербаху/Рейнгау. У 1838 році його перевели до Верхайму, а в 1839 році він став другим пастором в Ідштайні.

З 1844 року був пастором у Вісбадені, а в 1851-56 роках також шкільним інспектором. У 1856 році став деканом, у 1860 році - церковним радником, а в 1868 році - консисторським радником новоствореної Королівської консисторії для (прусського) адміністративного округу Вісбаден без Франкфурта-на-Майні (1867). Належачи до "позитивістів" (правих), він мав справу з вільнодумним рухом, натхненником якого був Йоганнес Ронге (1813-1887), також у Вісбадені, і зі старолютеранськими течіями, що сягали своїм корінням капелана Фрідріха Августа Брунна (1819-1895) у Штидені/Лані. Айбах був пов'язаний із Зовнішньою та особливо Внутрішньою місією. У 1851 році він став головою "Асоціації протестантської церкви в герцогстві Нассау", яка була заснована в Кірберзі в 1850 році. У 1853 році він заснував центр порятунку у Вісбадені, а в 1857 році брав участь у заснуванні Фонду Паулінена у Вісбадені. Будинок для людей похилого віку та будинок для сліпих також спочатку були під опікою Айбаха. У 1859 році він став одним із засновників "Місіонерського товариства протестантської церкви в Нассау". Після анексії Нассау в 1866 році Айбах намагався зберегти спадщину нассауської церкви. Він не дожив до завершення роботи над церковним і синодальним регламентом, який він розробив (1877).